Які ризики використання оливи невідповідної в’язкості

Двигун сучасного автомобіля працює в умовах високих навантажень, температурних коливань і постійного тертя. Моторна олива виконує кілька критичних функцій: вона змащує пари тертя, відводить тепло, очищує деталі від продуктів зношення, запобігає корозії та допомагає герметизувати зазори між поршнем і стінкою циліндра. Ключовою характеристикою оливи є в’язкість — здатність чинити опір текучості.

В’язкість визначає:

• наскільки швидко олива доходить до всіх зон змащення після запуску;
• здатність утворювати захисну плівку між рухомими деталями;
• стабільність роботи двигуна при високих навантаженнях і температурах;
• втрати на тертя та витрату пального.

Що означає «невідповідна в’язкість»

Невідповідною вважається моторна олива, в’язкість якої відрізняється від рекомендованої виробником для конкретного двигуна та умов експлуатації.

Можливі два типові випадки:

• Олива надто густа — наприклад, замість рекомендованої 5W-30 використовується 10W-40.
• Олива надто рідка — наприклад, замість 5W-40 заливається 0W-20.

На перший погляд обидва варіанти можуть здаватися прийнятними, адже «це теж моторна олива». Але двигун проектується під конкретну товщину масляної плівки, конкретний тиск у системі змащення та конкретні робочі зазори. Вихід за ці межі порушує нормальний режим роботи мотора.

Надто густа олива погано прокачується при холодному запуску, тому деталі якийсь час працюють майже без змащення. Це пришвидшує зношення, збільшує навантаження на стартер і підвищує ризик пошкоджень. У роботі такий тип оливи створює зайвий опір обертанню, двигун втрачає потужність, зростає витрата пального і температура. Через гірше відведення тепла можливі локальні перегріви й відкладення, а також нестабільна робота гідравлічних вузлів (фазорегуляторів розподільчих валів, гідравлічних компенсаторів та ін.).

Надто рідка олива формує тонку захисну плівку, у результаті металеві поверхні контактують без достатнього змащення. Це прискорює зношення підшипників, кілець, циліндрів і особливо небезпечно для опорного підшипника турбонагнітача, якому потрібен стабільний тиск і охолодження. Крім того, така олива легше випаровується, частково згорає, утворює нагар і з часом призводить до втрати компресії, диму з вихлопу та зростання витрати оливи.

Вплив умов температури: холодний старт і робота у спеку

Запуск у холодну погоду

Під час запуску на морозі олива завжди густіша, ніж у прогрітому стані. Якщо залита олива має надто високу «зимову» в’язкість (наприклад, 10W або 15W там, де виробник допускає 0W або 5W), двигун важче провернути, і олива довше доходить до зон тертя. У результаті:

• старт ускладнений;
• зростає зношення саме в перші секунди роботи;
• підвищується ризик пошкоджень у довгостроковій перспективі.

Режим високих температур і навантажень

У спеку, на високих обертах, при буксируванні або активній їзді олива нагрівається і стає рідкою. Якщо її «літнє» значення (друге число у в’язкості, наприклад «30», «40», «50») занадто низьке для навантажень конкретного двигуна, масляна плівка стає нестабільною. Це призводить до контакту метал-метал у парах тертя, прискореного зношення та локальних перегрівів.

Як визначити правильну в’язкість: SAE J300 та рекомендації виробника

В’язкість моторних олив класифікується міжнародним стандартом SAE J300. Маркування має вигляд «XW-YY», наприклад 0W-20, 5W-30, 5W-40.

• Цифра перед «W» описує низькотемпературну текучість. Чим вона менше, тим легше мастило для авто прокачується в мороз і тим безпечніше проходить холодний запуск.
• Число після дефісу описує в’язкість при робочій температурі двигуна (приблизно 100°C). Воно показує, наскільки «товстою» залишається масляна плівка під навантаженням і чи здатна олива утримати деталі від прямого контакту.

Сучасні оливи здебільшого всесезонні (5W-30, 0W-40 тощо), тобто здатні забезпечити роботу двигуна в широкому температурному діапазоні без сезонної заміни «зимова/літня».

Як підібрати масло для двигуна? Головне правило вибору: орієнтуватися на інструкцію виробника автомобіля. Виробник враховує:

• конструкцію двигуна;
• зазори між деталями;
• тип паливної системи (зокрема безпосереднє впорскування);
• наявність турбонаддуву;
• теплові режими в різних режимах експлуатації;
• допустимі температури навколишнього середовища.

Якщо в мануалі зазначено декілька варіантів в’язкості (наприклад, різні варіанти для холодного клімату або для високих навантажень), слід обирати той діапазон, який відповідає реальним умовам експлуатації.

Типові помилки автовласників

• Перехід на густішу оливу «щоб не було витрати оливи». Часто це робиться на двигунах із пробігом. Такий підхід дійсно може тимчасово знизити видиму витрату оливи на долив. Водночас він погіршує прокачування оливи на холодному запуску і може прискорити зношення. У довгостроковій перспективі це не вирішує причини підвищеної витрати оливи, але збільшує навантаження на двигун.

• Використання надто рідкої оливи «для економії пального». Олива для двигуна з нижчою за норму високотемпературною в’язкістю може дати незначне зменшення механічних втрат, але водночас зменшує товщину захисної плівки. Це безпосередньо впливає на ресурс підшипників, поршневих кілець і турбіни.
• Ігнорування кліматичного чинника. Використання оливи з «зимовим» індексом, не придатним для низьких температур регіону, ускладнює запуск і прискорює зношення у зимовий період. Аналогічно, застосування оливи з занадто низькою стійкістю в умовах високих навантажень у спеку прискорює зношення влітку.

Чим це може обернутися у довгостроковій перспективі

Порушення в’язкості не завжди дає миттєві симптоми. Найчастіше наслідки накопичуються поступово:

• прискорене зношення підшипників та поршневої групи;
• поява задирів на циліндрах;
• підвищена витрата оливи;
• падіння компресії;
• нагар у камері згоряння;
• погіршення роботи турбіни;
• зростання ризику виходу з ладу каталізатора, сажового фільтра та клапана EGR через підвищене потрапляння продуктів згоряння оливи у вихлоп.

Ремонт у цих випадках є суттєво дорожчим за своєчасну заміну оливи потрібної в’язкості.

В’язкість — один із базових параметрів моторної оливи, закладений у розробку двигуна ще на етапі проектування. Використання оливи невідповідної в’язкості призводить до:

• ускладнення пуску в холодну пору;
• зниження якості змащення;
• локальних перегрівів;
• прискореного зношення деталей, включно з турбокомпресором;
• росту витрат на обслуговування в середньо- та довгостроковій перспективі.

Щоб уникнути цих ризиків, потрібно:

• Дотримуватися в’язкості, зазначеної виробником для конкретного двигуна.
• Враховувати умови експлуатації: клімат, навантаження, стиль їзди.
• Не намагатися «підлікувати» проблеми двигуна підбором більш густої або більш рідкої оливи без технічної причини.

Дотримання цих правил напряму впливає на довговічність двигуна та загальну вартість його обслуговування.

Використовуйте тільки оригінальну моторну оливу — це забезпечить надійний захист двигуна, його стабільну роботу та подовжить термін експлуатації. Перевірити оригінальність олив Shell можна за допомогою офіційного онлайн-сервісу.