Сезонна олива vs всесезонна: чи є сенс переходити влітку на більш густу

З настанням літа багато водіїв повертаються до старої звички: заливати в двигун густішу моторну оливу. Ця звичка не безпідставна й походить із часів, коли були поширені сезонні мінеральні оливи, а конструкції двигунів були простішими. Тож водії задавались питанням: 5w30 чи 10w40 на літо. Сучасні моторні оливи є всесезонними, а двигуни проєктуються під конкретні класи в’язкості, допуски та режими циркуляції оливи. Підбір олив для двигуна робиться не за сезоном, а за допусками та рекомендаціями виробника. Разом із офіційним партнером Shell в Україні розберемось у поняттях HTHS, зсуву масляної плівки, стандартах SAE та розвінчаємо догмати мінеральних моторних олив.

Маркування моторної оливи за класифікацією SAE складається з двох частин. Наприклад, у позначенні 5W-30: 5W — це низькотемпературний клас. Він показує, як олива поводиться при холодному запуску: наскільки швидко вона прокачується системою та чи здатна забезпечити змащення двигуна при низьких температурах.30 — це високотемпературний клас в’язкості. Він характеризує поведінку оливи при робочих температурах двигуна, зокрема її здатність формувати та утримувати оливну плівку в умовах нагрівання й навантаження. Чим вища кінематична в’язкість, тим “густіше” поводиться олива і тим повільніше вона тече.

Історично мінеральні оливи поділялись на сезонні. Наприклад, узимку могли використовувати оливу з кращою плинністю при низьких температурах, а влітку — густе мастило, яке краще зберігало в’язкість при нагріванні. Сучасні моторні оливи працюють за іншою логікою. Завдяки розвитку базових олив, синтетичних технологій і пакетів присадок, з’явилися всесезонні продукти, які здатні зберігати потрібні властивості в широкому температурному діапазоні.Саме тут важливо не плутати клімат і робочий режим двигуна. Якщо на вулиці +35°C, це не означає, що двигун автоматично потребує класу SAE 40 замість SAE 30. Справна система охолодження підтримує двигун у стабільному температурному діапазоні незалежно від погоди надворі. Тому друга цифра після W підбирається не “під літо”, а під конструкцію двигуна, його зазори, масляні канали, насос, турбіну, фазорегулятори та вимоги автовиробника. 

Сучасна всесезонна олива не “втрачає” в’язкість масла влітку неконтрольовано лише через спеку. Вона спеціально розроблена так, щоб зберігати потрібні робочі характеристики в широкому температурному діапазоні. Моторна олива не працює при одній сталій температурі — у різних зонах двигуна вона стикається з різними тепловими режимами, 80–120°C у магістралях системи змащення, 275°C у зоні верхньої канавки поршневого кільця, 147°C у картері та 163°C на виході з масляного каналу/зони підшипника під час високошвидкісного руху. Ключову роль відіграє не лише в’язкість за класифікацією SAE, а й стабільність базової оливи, стійкість до окиснення, якість пакета присадок і показник HTHS.

Показник високотемпературної в'язкості HTHS та міцність масляної плівки

HTHS — високотемпературна в’язкість при високій швидкості зсуву. Простими словами, HTHS показує, наскільки стабільною залишається оливна плівка в зонах дуже високого навантаження, де деталі рухаються швидко, а шар оливи зазнає сильного зсуву:

• підшипники колінчастого вала;
• зона поршневих кілець;
• розподільний вал;
• турбокомпресор;
• пари тертя у високонавантажених вузлах.

Якщо оливна плівка нестабільна, виникає ризик її зсуву, тобто втрати здатності розділяти металеві поверхні.

В сучасному двигуні захист залежить не тільки від товщини масляної плівки, важливі також швидкість циркуляції, стабільність базової оливи, робота присадок, термостабільність, стійкість до окиснення та відповідність конструкції мотора. Безпідставний перехід на густішу оливу може створити проблеми, особливо в сучасних двигунах із тонкими масляними каналами. Олива з вищою в’язкістю може повільніше надходити до окремих вузлів після запуску, гірше проходити через вузькі канали та впливати на роботу систем, які залежать від точного тиску й швидкості потоку.

Ні в яких. Для більшості сучасних автомобілів немає можливості змінити в’язкість, не порушуючи вимоги автовиробника для моторної оливи. Часто в’язкість “зашита” в вимоги специфікації. Наприклад, моторна олива з допуском VW 508.00/509.00 може бути виключно у в’язкості 0W-20. Тому змінювати в’язкість моторної оливи неможливо. Наслідки для двигуна можуть стати фатальними:

1. Повільніше надходження оливи після запуску.
2. Гірша циркуляція через тонкі масляні канали.
3. Додаткове навантаження на масляний насос і втрати на тертя.
4. Ризики для VVT, гідрокомпенсаторів і турбіни.

Як наслідок, - фазорегулятори, гідрокомпенсатори, натягувачі ланцюга та турбокомпресор почнуть працювати нестабільно, знос пришвидшиться.

Правильний підхід починається не з температури за вікном, а з рекомендацій виробника: класи SAE, ACEA/API та OEM-допуски. Якщо виробник дозволяє кілька варіантів в’язкості, можна враховувати умови експлуатації. Наприклад, часті поїздки трасою, високе навантаження, буксирування, активний стиль водіння або великий пробіг можуть бути аргументом для вибору одного з дозволених варіантів. Але якщо певна в’язкість оливи не передбачена виробником, переходити на неї та обирати літню оливу лише через спеку не слід.Для більшості сучасних авто оптимальне рішення — використовувати якісну всесезонну моторну оливу, яка відповідає вимогам автовиробника.

Перехід на густішу моторну оливу влітку — це не універсальне правило, а старий міф, який залишився з часів сезонних мінеральних олив. Сучасні всесезонні продукти створені для роботи в широкому температурному діапазоні, а система охолодження двигуна підтримує стабільну робочу температуру незалежно від погоди надворі.